Ігор Кушнір: Що робити з застарілим житлом?

Опубликованно 17.06.2020 08:00

Таку думку висловив Голова правління — президент ХК "Київміськбуд" Ігор Кушнір, передає СтройОбзор.

Далі наводимо текст повністю:

«Статистичні дані свідчать, що в Україні близько 75 млн кв. м є аварійними та непридатними для проживання. В одному тільки Києві налічується більше 3 тисяч застарілих будинків.

Вся справа в тому, що більшість хрущовок будувалися в період з 1957 по 1985 роки. Термін експлуатації таких будинків становить 60 років. Отже, перші квартали такої забудови потрібно було віддавати під реконструкцію ще в 2017. Четвертий рік поспіль мешканці таких будинків ризикують. Навряд чи будинок завалиться одномоментно, швидше за все цього не відбудеться. Але хто дасть гарантію? 60-річний термін експлуатації був прописаний з умовою проведення постійних ремонтів комунікацій, під\'їздів, дахів і іншого. Але, на жаль, таких ремонтів ніхто не проводив. А значить ризики високі.

3 червня мер Києва заявив, що містом розроблений проект, який передбачає знесення хрущовок і будівництво на їх місці нового житла. Що важливо, відповідні дії враховані і в новому генплані. А значить, не за горами перехід до активної фази процесу.

Київміськбуд може взяти на себе певну частину по реконструкції кварталів застарілого житла. Нам вистачить потужності і досвіду не тільки розпочати, але й потягнути більшу частину. Виділю кілька моментів, які, на мою думку, повинні бути кристалізованими і чіткими, щоб в кінці кінців реконструкція не обернулася провалом.

Перше. У процесі реконструкції повинен бути зацікавлений місто. Щоб почати реконструкцію, поруч з кварталом застарілого житла має бути ділянка землі, на якому можна буде побудувати новий будинок. У нього відселяються мешканці першої черги на реконструкцію. Після цього можна починати основний етап робіт. Не менш важливе питання — наявність нових зовнішніх мереж. Швидше за все, у застарілих районах їх немає, а значить на забудовника автоматично ляже навантаження і по будівництву відповідних комунікацій. Вважаю, що місто має сприяти в цьому питанні.

Друга. Коефіцієнт площі. Тобто, на скільки квадратних метрів квартира в новому будинку повинна бути більше тієї, що була в «хрущовці». У свій час Київміськбуд забудовував Позняки, де в колишні часи був приватний сектор. Щоб мирно вирішити проблеми з мешканцями приватних будинків, компанія пропонувала їм квартиру або грошовий еквівалент. Одні погоджувалися відразу, інші — вирішили брати хитрістю. Оформивши прописку в своєму 50-ти метровому будиночку для ще десятьох родичів, вони вимагали видати квартири на всіх. Повинен сказати, не вийшло. Я це до чого: питання заміни житлових площ має вирішуватися незалежно від кількості проживаючих або прописаних. За словами мера, жителі хрущовок отримають нове житло з «еквівалентом в 1,5 квартири в нових будинках».

Третє. Питання виселення мешканців застарілого житлового фонду. Як показує практика, в кожному домі, колективі, просто групі людей завжди знайдеться один, який проти. І говорячи про виселення, такі будуть з 100% вірогідністю. Із-за страху залишитися на вулиці, нерозуміння того, що відбувається або просто шкідливості. Щоб такі люди не стали спотиканням для тих, хто все ж хоче жити в новому будинку, необхідно регламентувати відсоток мешканців, згоди яких буде достатньо для старту робіт. Експертні кола називають цифру 75%, і я з ними солідарний. Згоди 75% мешканців хрущовки повинно бути достатньо для виселення. Важливо, щоб це було зафіксовано на законодавчому рівні.

Початок — половина справи. І якщо на цей раз від розмов ми дійдемо до реконструкції хоча б одного будинку, це буде величезний крок. Впевнений, що в процесі з\'явиться ще багато неврахованих питань. Наприклад, деякі країни зіткнулися з проблемою старого сміття — його просто нікуди дівати. Зарубіжним колегам довелося будувати заводи для переробки будівельного сміття, який залишається після знесення будинків. Його переробляли і використовували в дорожньому виробництві. Ми теж повинні про це подумати.

Місто потребує реконструкції кварталів застарілого житла. Хрущовки застаріли фізично і морально, кияни заслуговують нового комфортного житла. Найголовніше, щоб процес реконструкції базувався на чіткій законодавчій базі. Наявність такої дозволить реалізувати проект максимально швидко і прозоро, що важливо для компаній, які будуть цим займатися, а значить і для міста в цілому. Крім того, законодавство має роз\'яснити людям, що живуть в хрущовках, як буде відбуватися процес, чого їм очікувати і на що вони мають право. Саме з мешканцями на перших етапах реконструкції кварталів застарілого житла потрібно буде проводити роз\'яснювальну роботу. Процес буде довгим і копітким. І без чіткого законодавства тут не обійтися».

Джерело document.write(\'\');

Категория: Ремонт