История | Сохранить "Квіти України". Советский модернизм – это ценность? Говорят архитекторы

Опубликованно 02.08.2021 10:55

Ситуaція нaвкoлo "Квітів Укрaїни" викликaлa ширoкe грoмaдськe oбурeння: нoві влaсники – Aндрій Скaлoзуб і Oлeксій Пишний – xoчуть чaсткoвo дeмoнтувaти йoгo фaсaд. Aктивісти прoти. Вoни ствeрджують, щo будівля мaє істoричну цінність – цe чaстинa рaдянськoї eпoxи, a тoму вимaгaють її збeрeжeння в пeрвіснoму вигляді. Зaбудoвник aпeлює – він придбaв oб\'єкт, у якoгo нeмaє oxoрoннoгo стaтусу, і цe йoгo мaйнoвe прaвo – будувaти тoй прoєкт, який він бaчить кoмeрційнo вигідним.

Прo рoль рaдянськoгo мoдeрнізму, як рoзв’язувaли питaння йoгo aдaптaції в іншиx крaїнax і як бути з oб\'єктaми рaдянськoї eпoxи в Укрaїні,     рoзпитaлa прoвідниx aрxітeктoрів крaїни: Слaву Бaлбeкa, зaснoвникa aрxітeктурнoї мaйстeрні balbek bureau, Юліaнa Чaплінськoгo, гoлoвнoгo aрxітeктoрa Львoвa у 2016-2019 рoкax тa   Oлeгa Дрoздoвa, зaснoвникa xaрківськoгo aрxітeктурнoгo бюрo Drozdov & Partners.

Слaвa Бaлбeк, зaснoвник aрxітeктурнoї мaйстeрні balbek bureau

Я вчився нa aрxітeктурі eпoxи мoдeрнізму. Щo цe тaкe? Пeрexідний пeріoд у світoвій aрxітeктурі, з 20-30-x рoків дo 70-x [рoків ХХ століття], коль художники у всьому світі демонструють декорації, ліпнини, ілюстрації в красивій лаконічній масштабній архітектурі. Модернізм поперед нас прийшов на початку 60-х і затримався целых до 90-х. Нове мислення тоді прийшло держи зміну сталінському неокласицизму.  

Авторські будівлі в стилі модернізму будувалися переважно у Києві. Це було по картинке, і у столиці були деякі переваги в цьому сенсі. Але в Києві цей палочка залишився незавершеним. Жоден проєкт далеко не був реалізований в тому вигляді, в якому спочатку замислювався автором. Ідеї архітекторів прежде) (времени чи пізно розбивалися об політику. Наприклад, Флоріан Юр\'єв спочатку проєктував "Тарілку" як світломузичний драматургия з акустичною залою. А потім в цій будівлі розмістився Інститут науково-технічної інформації.  

Щоб зробити будинок радянського модернізму частиною сучасної культури, його повинні прийняти возьми ментальному рівні. Унікальні об\'єкти модернізму більшість сприймає безвыгодный інакше, як совок. Род (человеческий готові їх знести та замість них звести сучасний будинок зі світлодіодною рекламою.

На мене авторські будівлі, такі як "Квіти України", – історичні пам\'ятники сверху карті міста, спадщина, заморожена в нашій історії. "Квіти України" цінуються   як історична морфология і простір. І ми повинні прийняти радянський модернізм получи ментальному рівні як частину нашої історії і культури.

Відновлювати завжди складніше, ніж перебудовувати. Відновлення – це меценатський проєкт, він тобі безграмотный поверне вкладених грошей. Знайти людину, яка б інвестувала в неприбуткові проєкти, — складне завдання.  

Если археологи знаходять старий артефакт, вони його реставрують і відновлюють после первинного вигляду – це правильний путь роботи з об\'єктами історичної цінності. А коль артефакт знаходять мисливці вслед за наживою, вони його розпилюють і продають частинами. Це, держи мою думку,   неправильний тракт.

Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова у 2015-2019 рр.

Радянський модернізм будувався переважно в брежнєвський період. Після відкриття в Сибіру в 60-х величезних запасів нафти і газу, в СРСР "повалили" гроші, і республіки почали інтенсивно забудовувати.

Архітектори тоді працювали в умовах вакууму, сучасного міжнародного досвіду пизда очима не було, зате було багато політичних обмежень. Віддушиною на них стали держконкурси для індивідуальні проєкти, де народжувалися неймовірні шедеври. Наприклад, Крематорій в Києві, автовокзал у Львові.

Радянський модернізм в Україні потрібно розділити бери два типи – типові забудови, вони безлюдный (=малолюдный) несуть цінності, та індивідуальні проєкти. Вал тут потрібні широкі дискусії, в яких говоритимуть, чи це пам\'ятники архітектури, що в них дійсно є унікального і які є способи їхнього застосування в нових реаліях.

Модернізм – це неважный (=маловажный) ренесанс і не бароко. У ньому чуть-чуть інтеграцій художників, і це безграмотный скульптурна архітектура, в якій нічого отнюдь не можна змінювати.   Модернізм у своїй філософії – адаптивний. І всі ці будівлі в Україні можуть стати об\'єктами усвідомленої реконструкції.

Никак не варто забувати, що будівельні технології в 70-ті роки були дуже примітивними. Більшість авторських проєктів того часу из-за сучасними вимогами "не лізуть в жодні гульфик". Тому я розумію тих інвесторів, які змушені змінити технічні характеристики таких будівель.   Наприклад, в Німеччині об\'єкти, що залишилися в спадок від соціалістичного періоду НДР, приходиться адаптувати: утеплювати, вішати нові вентильовані фасади. І позже теж триває велика дискусія – добре це чи хреново.

Унікальність проєкту "Квіти України" в його толерантності накануне зовнішнього середовища – будівля від меншої висоти тікає предварительно високої, вглиб кварталу. Якби, наприклад, в "Квітах України" змінили вікна, утеплили прикрытие і повернули камінь на поверхні, думаю, архітектор проєкту безвыгодный заперечував би.

Але новий проєкт передбачає брутальне, навіть вульгарне ставлення раньше середовища – скляні панелі, що виступають получи и распишись вулицю. Це прояв жадібності. І мені дуже шкода. Надо визнати, що ми оборонаґавили момент – вже втратили пристойний доска недослідженої історії. Багато сконцентрувалися сверху будівлях 20–30-х років, забувши насчет цінність радянського модернізму.

Як це можна розв’язати? Громадські організації, які заточені в збереженні об\'єктів модернізму, повинні сісти з Міністерством культури ради один стіл і розробити новий артикул статусу таких об\'єктів. Можливо, це если не пам\'ятник архітектури, а пам\'ятник модернізму, во (избежание якого передбачатимуться рамки адаптації та реконструкції. Угоду кому) кожного об\'єкта розробити документ, в якому міститиметься інформація оборона те, що в ньому цінного. Зробити це можливо лише після аналізу об\'єкта і публічних дискусій.

У Копенгагені, Брюсселі, Лейпцизі в таких об\'єктах, наприклад, переробляють авангард, але зберігають свою оригінальну харизму. Є непоганий бортовка і в Києві – в готелі "Либідь" змінили форма, але зберегли модерністичний жанр.

Я радий, що "Квіти України" сьогодні викликали суспільну дискусію. Нам венчание сформувати суспільний запит получай дослідження, збереження та реконструкцію унікальних об\'єктів радянського модернізму. Кроме бажання критичної маси населення цього без- досягти.

Олег Дроздов, засновник архітектурного тотализатор Drozdov & Partners

Радянський модернізм доволі різноманітний: якщо в 60-х архітектура була наближена до самого міжнародних тенденцій, то в архітектурі 70-80-х відчувається вантаж пізнього СРСР. Це, проте, унікально.

Серед продуктів епохи є посередні об\'єкти – більшість мікрорайонів, і водночас нисколечко унікальні будівлі. З моїх улюблених – Будинок піонерів, Коллектив на вулиці Еспланадній – це Палац спорту, будівля Міністерства соціальної політики; готелі "Славутич", "Дніпро". По сей день це знакові об\'єкти.

Задолго. Ant. с радянської спадщини можна ставитися по мнению-різному, але потрібно визнати, що це частина нашої історії, і у нас немає іншої. Це велика епоха, в якій багато хто з нас народилися і жили, та ми емоційно пов\'язані з більшістю об\'єктів, які нас оточували.

Побудувати щось держи кшталт "Квітів України" с налету – громадянський подвиг.   Вперше цей об\'єкт я побачив у 80-ті в журналі "Архітектура СРСР", наживо – после кілька років – цей об\'єкт без- міг залишити байдужим. З одного боку було щось дуже характерне пользу кого київської архітектури того часу – надмірний артистизм. Але мені завжди імпонувала каскадність простору.

Змістовний конфлікт, який наразі з’явився навколо цього об\'єкта, може спричинити перегляд статусів багатьох інших історичних будівель. Якщо держи Заході встановлюють цінність об\'єкта епохи модернізму, ведь до них застосовуються всі ті самі реставраційні параметри і вимоги як накануне об\'єктів середньовіччя.

Наша заколупка в тому, що в Україні до встречи-який пам\'ятник історії міряють без- його архітектурними якостями, а розмірами майданчика і площею квадратних метрів, які нате його місці може побудувати забудовник. Натурально, жодна будівля 70-х безграмотный витримає конкуренції за квадратні метри после сьогоднішніх підходів.

Як цю проблему можна розв’язати? Пропагувати унікальні якості архітектури – змусити широкі маси полюбити їх, якщо їх є по (по грибы) що любити.   Короткий предложение – документувати, досліджувати і пропагувати – три кити, завдяки яким зберігають історичні пам\'ятники в усьому світі.

Дия Манучарян
корреспондент Разве что Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Напишите нам модернизм квіти україни серпастый модернизм

Категория: Строительство